Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Земпленський ландшафтоохоронний район

Земпленський ландшафтоохоронний район. Угорська частина вулканічної гряди Західних Карпат, що простягається від Токая до Пряшева, має назву Земпленських гір. Однойменний ЛОР (26 тис. га) розташований в їх північній центральній частині. Середня висота цієї території - 500-800 м н. р. м. Гори понад 800 м заввишки розміщені в центральній частині, на східній окраїні, а також на півночі (рис. 21).

Земпленський ландшафтноохоронний район.
Рис. 21. Земпленський ландшафтоохоронний район. На передньому плані силікатна рослинність. Фото Т. Шимона.

Гірська система виникла в ранньотретинному періоді, коли відбувалось виверження андезитової та ріолітової лави. Вулканічна діяльність завершилась у паннонський період пліоцену. Пізньовулканічні явища (виверження термальних вод, каолінізація, зруднення), що продовжувались, супроводжувались слабшими рухами земної кори. Останнє підняття відбулось у плейстоцені. Сучасна геоморфологічна будова гірської системи - результат ерозії. Під її впливом виникли препаровані вулканічні відслонення, лавові жили, перигляціальні осипища, розвинута система долин. Територія району багата на джерела, водні потоки. На більшій її частині на вулканічних породах і туфах сформувались лесовидні бурі лісові грунти, у північній частині - несправжньоглеєві буроземи. Для гірської групи Лацкогедь-Гілевар характерні підзолисті буроземи, а для розташованих вище хребтів - підзолисто-ранкерні грунти. На лесових породах західних схилів сформувались чорноземні буроземи. На невисоких скелях переважають ерубазові грунти.

Клімат, як і на всій території гірської системи, має двоїстий характер. Теплолюбна рослинність західних схилів вище сіл Фонь, Гейце, Генц і Кекед свідчить про помірно-континентальний паннонський клімат. На центральній високій частині ЛОР позначається вплив клімату Західних Карпат. Тут значна кількість опадів, нижчі температури, менше виражені відмінності між зимою та літом, про що свідчить наявність лісових ценозів карпатського типу з наявністю монтанних видів. Середньорічна температура на західних схилах становить 8-9° С, у вищій центральній частині нижче 8°С. Відмічена тут середньосічнева температура мінус 3-4° С характеризує цю територію як одну з найбільш прохолодних місцевостей Угорщини. Середньорічна кількість опадів становить 700-800 мм, а на території гірського хребта Міліц навіть вища.

Більш низькі гори ЛОР (до висоти 500 м н. р. м.) покриті дубовими лісами (Quercetum petraeae-cerris), смугу між 500 - 600 м н. р. м. займають дубово-грабові ліси (Querceto petraeae-Carpinetum), з підняттям вгору переважають бучини (Melitti-Fagetum, Deschampsio-Fagetum), а вище 700 м - гірські бучини (Aconito-Fagetum).

Флора ЛОР добре вивчена (Vajda, 1969; Kiss, 1939; Soo, Hargitai, 1940). Вона налічує 1355 видів судинних рослин і 350 видів мохів. На його території зосереджено приблизно 70 % видів флори усієї гірської системи та 63 % біофлори, яка включає ряд циркумполярних видів. У флорі судинних рослин помітний карпатський вплив. Про це свідчить наявність таких видів, як аконіти молдавський і строкатий (Асоnіtum moldavicum, A. variegatum ssp. gracile), зубниця залозиста (Dentaгіа glandulosa), тирлич роздільний (Gentiana livonica), баранець звичайний (Huperzia selago), плаун колючий (Lycopodium annotinum), діфазіаструми (Diphasiastrum complanatum, D. tristachium), страусове перо звичайне (Matteucia struthiopteris), мінуарція кущиста (Minuartia frutescens), порічки альпійські (Ribes alpinum), вудсія ельбська (Woodsia ilvensis). Тому північна частина ЛОР віднесена до карпатської флористичної провінції. У західному районі спостерігаються теплолюбні континентально-понтійські види - горицвіт весняний (Adonis vernalis), вишня кущова (Cerasus fruticosus), синяк плямистий (Echium macuiatum), сухоребрик мінливий (Sisymbrium polymorphum), субсередземноморські види - ясенець білий (Dictamnus albus), герань криваво-червона (Geranium sanguineum), паннонські ендеми - волошка садлерська (Centraurea sadleriana), гвоздика понтедерська (Dianthus pontederae), які вказують на паннонські зв'язки району.

У рослинному покриві заслуговують на увагу непорушені, багаті карпатськими і реліктовими видами асоціації. Серед них слід відзначити розміщені вище села Регец гірські букові ліси, характерним видом яких є ендемічна зубниця залозиста (Dentaria glandulosa). Найбільш багата карпатськими елементами кальцефобна (ацидо-фреквентна) бучина (Deschampsio-Fagetum), в якій масово зустрічаються чорниця, брусниця, верес, яеукобрій сизий. На високогірних луках на місці вирубок поширені задерновані біловусниково-кострицеві угруповання (Festuco ovinae-Nardetum) з такими характерними видами, як відкасник безстебельний (Carlina acaulis), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica), костриця овеча (Festuca ovina), тирлич литовський. Рідкісним видом цих угруповань є гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum). В околицях села Фюзер вперше описане унікальне угруповання - скельний горобиново-дубовий ліс на силікатній породі (Sorbo-Quercetum Simon Т., 1977). Деревостани цього типу сформувались на бідних скелетних грунтах скелястих хребтів.

Страусове перо звичайне у заплавному вільшняку.
Рис. 22. Страусове перо звичайне (Matteucia struthiopteris L. Tod.) у заплавному вільшняку. Фото Т. Поч.

У трав'яному покриві зустрічаються ксеротермні види - оман шершавий (Inula hirta), підмаренник сизий (Galium glaucum), купина пахуча (Polygonatum odoratum) та рослини кислих грунтів - чорниця, щавель горобиний (Rumex acetosella ssp. tenui folia), костриця овеча. Очевидно, такі угруповання трапляються на силікатних породах і в інших місцях Карпат.

На вологих луках в урочищі Бого вище селища Телкібаня зростає 14 видів орхідей - зозулинець блідий (Orchis pallens), пальчатокорінники Фукса (Dactylorhiza fuchsii) і травневий (О. majalis), траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa), билинець комарниковий (Gymnadenia conopsea) та ін.

На відкритих скелях сформувались "силікатні" скельні степові угруповання (Minuartio-Festucetum pseudodalmaticae) з молодилом пухнастим і мармуровим (Sempervivum hirtum, S. marmoreum), ломикаменем волотистим (Saxifraga paniculata), бурачком скельним (Alyssum saxatilis). В зімкнутих угрупованнях зустрічається гвоздика картузька (Dianthus carthusianorum).

Рідкісними угрупованнями великих долин є гірські вільшняки (Alnetum glutinoso-incanae) з страусовим пером звичайним (рис. 22). Місцями (в околицях сіл Кекапу, Текартете та ін.) зустрічаються невеликі осоковосфагнові торф'яники (Carici stellutatae-Sphagnetum). На підставі споровопилкового аналізу в них вдалось відтворити історію розвитку рослинного покриву цієї гірської системи (Simon, Komlodi, 1971).

Багата і фауна ЛОР, яка має гірсько-карпатський характер. Обіпирні лісові масиви з малими селами, віддалені долини та басейни рік дають притулок багатьом видам. Це єдине місце в країні, де кілька разів зустрічалась рись (Felis lynx). У заповідній зоні поширена популяція "А-типу" благородного оленя (Cervus elaphus hippelaphus) та місцева раса диких кабанів (Sus scrofa), ікла яких у поперечному розрізі мають круглу форму. Поголів'я диких тварин взимку нерідко регулюється мігруючим вовком (Canis lupus). З птахів слід згадати уральську сову (Strix uralensis), пугача (Bubo bubo), сокола-сапсана та сокола-балобана (Falco peregrinus, F. cherrug), орла-могильника (Aquila heliacea), зимородка (Alcedo atthis), горіхівку (Nucifraga caryocatactes). На зігрітих сонцем скелях зустрічаються ізольовані популяції гадюки звичайної (Vipera berus). Гірським представником земноводних є особлива форма тритона альпійського (Triturus alpestris satoriensis). На сфагнових торф'яниках часто трапляється ящірка живородна (Lacerta vivipara). З безхребетних відомі карпатський голубий слизень (Bielxia coerulans), з комах - жужелиці Завадського та Ліннея (Carabus zavadszkyi dissimilis, C. linnei), альпійський вусач (Rosalia alpina).

Природоохоронне зонування. Територія, яка суворо охороняється, становить 20 % ЛОР. Вона включає групу Лацкогедь-Гілевар, долини Кеменце і Камлошке та інші території з найбільш цінними представниками флори і фауни. По суті це природні "генетичні банки", які охороняються як лісові резервати.

Рекреаційні навантаження, туризм на даній території відносно невеликі, що пояснюється відсутністю рекреаційної інфраструктури. До історичних цінностей району відносяться руїни фортечних замків (у селах Фюзер, Регец), пам'ятки гірничої справи (Телкібаня), фарфоровий завод і оригінальні церкви (село Голлогаза).

Наукове та народногосподарське значення. В природоохоронному відношенні заслуговують на увагу оригінальна флора і рослинність ЛОР, а також його геологічні та геоморфологічні пам'ятки. Фауна безхребетних тварин району знаходиться в процесі вивчення. Завдяки незначному порушенню біоценозів вони придатні для екологічних досліджень, вивчення природних сукцесій. Лісове господарство ведеться планово, узгоджується з інспекцією по охороні природи, велика увага при цьому приділяється охороні цінних екосистем.

У Земпленський ЛОР включено два державних резервати (Фюзерська фортечна гора - Варгедь, Іштванкутський березняк) та ряд резерватів обласного значення, наприклад, в околицях Телкібаня - джерело "колодязь короля Матяша", мисливський резерват в околицях Гаромгута та ін.

В наступні роки на території Угорських Карпат очікується створення ще одного об'єкту даної категорії. Зараз ведуть підготовчі роботи для організації ЛОР на базі двох цінних територій вулканічної гірської системи Матра, розташованої в зоні букових лісів. Однією з них є найвища вершина Угорщини гора Кекеш (1016 м) та її околиці. Ландшафт цієї території утворений монтанною бучиною, до складу якої входить багато карпатських елементів, ущелинним лісом, заростями спіреї, "силікатними" скельними степовими ділянками. На цих ділянках збереглось єдине в Угорщині місцезнаходження альпійсько-субальпійського виду папороті - вудсії альпійської (Woodsia alpina). Тут також відмічено єдине в Угорських Карпатах місцезнаходження іншого аналогічного виду - костриці аметистової (Festuca amethystina). Друга запропонована частина майбутнього ЛОР - гора Агашваргедь з долиною потоку Черге - характеризується різноманітною паннонсько-карпатською флорою і фауною, а також своєрідною формою скель. Мальовничі гори, що піднімаються над рівнинним Олфельдом (Велика угорська низовина); здавна були одним з популярних місць відпочинку та туризму в Угорщині. У розміщених тут санаторіях проходять курс лікування хворі з захворюванням дихальних органів. При створенні ЛОР у нього ввійдуть і затверджені раніш природоохоронні території державного значення, які отримають таким чином вищий охоронний статус.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова