Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Національний парк Українські Бескиди

Національний парк Українські Бескиди. Географічне положення. Територія парку знаходиться в центральній частині оригінального у геоботанічному і ландшафтному відношеннях гірського масиву Східних Бескид, що тягнуться від чехо-словацько-польського кордону до ріки Мізунки, яка є межею між ними і Горганами. Під національний парк відведено 80 тис. га здебільшого лісових угідь Сколівського, Славського, Дрогобицького та частково Турківського лісгоспзагів.

Кліматичні умови. Для району розташування парку характерний помірний, а у високогір'ї - помірно-холодний клімат. Середня річна температура з висотою зменшується від 7,3 до 6 °С, а річна кількість опадів зростає від 800 до 1000 мм. М'який клімат сприятливий для рекреаційної діяльності у всі пори року.

Геологічна і геоморфологічна будова. Геологічну основу Бескид утворюють флішові породи, що легко піддаються вивітрюванню, завдяки чому вони відзначаються зглаженими формами рельєфу, а гірські ріки утворюють у передгір'ї широкі долини з кількома ступенчастими терасами. Пересічні висоти 800-1000 м. На території парку найвищих висот досягають гори Магура (1363 м), Парашка (1268 м), Зелемин (1265).

Грунти. На флішових породах сформувались середньої потужності бурі гірсько-лісові грунти, що відзначаються високою родючістю (зокрема, на менілітових сланцях). В субальпійському рослинному ступені переважають менш потужні, часто щебенисті гірсько-лучні дерново-буроземні грунти.

Водна мережа. Район розташування парку відзначається густою гідромережею. Через його територію протікають ріки Стрий і Опір з численними притоками. У басейні Стрия сконцентровані значні запаси прісної води. У природоохоронному відношенні на увагу заслуговують кілька невеликих гірських озер у Сколівському, Підгородцівському, Дубинському лісництвах та оригінальний водопад (потік Кам'янка).

Висотні рослинні ступені. Для парку найбільш типовими є рослинні ступені букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів. PC смеречин має азональне поширення у вузьких ущелинах з характерним для них холодним кліматом. У високогір'ї на незначній площі зберігся PC криволісся душекії зеленої, місцями горобини та бука, вище якого сформований PC субальпійських лук.

Флора. Флористичний склад парку ще не вивчений. У фітосозологічному відношенні найціннішим є осередок балкано-карпатського ендему бузку угорського (Syringa josikaea), що зберігся в околицях села Климець та витоку Стрия. Це найбільш північний локалітет виду в Середній Європі. З рідкісних спорових рослин у парку поширені баранець звичайний (Huperzia selago), багаторядник Брауна (Роlystichum braunii), хвощ великий (Equisetum majus), страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris). Із квіткових рослин ростуть стрептоп листообгортний (Streptopus amplexifolius), кремяник гарний (Telekia speciosa), підсніжник звичайний (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний Leucojum vernum), пізноцвіт осінній (Colchicum autumnale), шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus), чемериця біла (Veratrum album), скополія карніолійська (Scopolia carniolica), арніка гірська (Arnica montana), арум Бессера (Arum besseranum). З рідкісних орхідних слід відзначити булатки довголисту і червону (Cephalanthera longifolia, C. rubra), любку дволисту (Platanthera bifolia), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata). На скелястих місцях зрідка трапляються порічки блискучі (Ribes lucidum), аґрус відхилений (Grossularia reclinata). Виявлена червоноплода форма явора (Acer pseudoplatanus f. erythrocarpa).

Рослинність. Панівним типом рослинного покриву є ліси, переважно неморального фітоценотичного комплексу. Вздовж гірських потоків сформовані сіровільшняки (Alnetum incanae), в яких ростуть скополія карніолійська та цибуля ведмежа. Вільха клейка трапляється зрідка (околиці Сколе).

У віддалених урочищах (Сколівський заказник, Сопіт) збереглись корінні букові ліси (Fagetum sylvaticae), представлені бучиною безщитниковою, зубницевою, рідше живокостевою та підмаренниковою. На скелястих едатопах фрагментарне поширення мають яворові бучини (Acereto p.-Fagetum), для яких найбільш характерні яворова бучина переліскова та живокостева. На гірських схилах, де проявляється екологічний вплив "дощової тіні", сформований PC ялицево-букових та буково-ялицевих лісів (Abieto-Fagetum, Fageto-Abietum), а в сильно кам'янистих едатопах трапляються чисті яличини (Abietum albae). Відзначимо, що в Українських Карпатах саме на території північного мегасхилу Бескид існують найбільш сприятливі кліматичні і грунтові умови для ялиці, яка відзначається високою вітальністю і на значній площі формує полідомінантні або ж олігодомінантні фітоценози.

У замкнутих гірських ущелинах, де має місце явище інверсії клімату, на виходах твердих пісковиків поширені азональні смерекові ліси (Piceetum abietis), представлені чорницевою та зрідка левко-брієвою асоціаціями (басейн потоку Кам'янка). У таких же оліготрофних едатопах на південних схилах збереглись реліктові березняки (Betuletum pendulae) (урочище Ключ в Дубинському лісництві).

На вершині Парашки та Зелемину вище межі лісу поширене криволісся горобини звичайної (Sorbetum aucupariae), душекії зеленої (Duschekietum viridis), а місцями - бука лісового (Fagetum sylvaticae).

На післялісових луках переважають червонокострицеві (Festucetum rubrae) та щучникові (Deschampsietum caespitosae) фітоценози, а в субальпійському PC - біловусники (Nardetum strictae). В околицях села Підгородці в зволожених едатопах трапляються фітоценози пухівки піхвової (Eriophoretum vaginatae).

Фауна. У парк включено Майданське заказно-мисливське господарство, де водяться бурий ведмідь, видра, борсук, кіт лісовий, косуля, благородний олень. Сюди ще в 70-х роках був інтродукований зубр, популяція якого нараховує 30 особин, більшість з них народилося в Бескидах. У Підгородцівському лісництві є урочище Зубриця, назва якого, можливо, пов'язана з поширенням тут колись зубрів. У Бескидах та на Буковині зараз живе понад 160 особин цих рідкісних тварин. Із земноводних в букових лісах трапляються саламандра плямиста, а у вологих едатопах - тритони карпатський і альпійський. З рідкісних птахів у передгір'ї з'являються білий і чорний лелеки.

Природоохоронне зонування. На території парку таке зонування ще не здійснене. В абсолютно заповідну зону доцільно включити понад 20 лісових резерватів і пам'яток природи, де збереглись рештки корінних лісів (Сколівський заказник, резервати Сопіт, Панасівка тощо). У ландшафтному та ботанічному відношеннях цікавий ботанічний заказник Журавлина, що знаходиться у Дубинському лісництві на висоті 500 м. Тут на сфагновому болоті ростуть журавлина болотна (Oxycoccus palustris), хвощ болотний (Equisetum palustге), чемериця біла (Veratrum album), валеріана болотна (Valeriana palustris), пухівка піхвова (Eriophorum vaginatum) та інші рідкісні рослини. На окраїнах озера поширені фітоценози осоки побережної, трясунковидної (Caricetum ripariae, C. brizoidis). Болото оточують корінні смерекові (Piceetum myrtillosum, P. leucobryosum) та березові (Betuletum pendulae) ліси реліктового характеру.

Наукове та народногосподарське значення. Корінні фітоценози, що охороняються в ботанічних резерватах, а також болотні екосистеми становлять інтерес для вивчення польодовикової історії розвитку рослинності в Бескидах. Важливе лісокультурне значення мають старі посадки модрини європейської, псеудотсуги Манзіеса, сосни чорної та інших цінних екзотів. Вони використовуються і як лісонасіннєві ділянки.

Туристичне, рекреаційне і дидактичне значення. На території парку діє понад 40 туристичних і оздоровчих об'єктів різного призначення. Але його потенціальні можливості дозволяють у декілька разів збільшити їх кількість.

Крім природних пам'яток цікаві історичні і архітектурні об'єкти, зокрема, пам'ятка археології оборонна давньоруська фортеця XIII ст. Тустань, дерев'яна церква з дзвіницею з XVII ст. в м. Сколе. В історичному плані цікавий також Верецький перевал, Долина князя Святослава в околицях Сколе, де за народною легендою знайшов свій останній притулок галицький князь Святослав, місця боїв січових стрільців на горі Маківка та Ключ.

Антропогенний вплив. Експлуатація легкодоступних лісів Бескид почалася вже в середині минулого сторіччя, після побудови залізної дороги. Антропогенний вплив проявився в зміні природної ценотичної структури лісів і створенні на значній площі екологічно нестабільних смерекових монокультур, які часто пошкоджуються катастрофічними вітровалами. Останній такий вітровал зафіксований в грудні 1989 р. Рештки пралісів та корінних лісів, що охороняються на території парку, мають важливе еталонне значення для реконструкції похідних деревостанів.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова