Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Рослинність

Рослинність. Рослинність заповідника досконало вивчена П. Якучем (Jakucs, 1978). На плато і північних схилах нижчих по висоті гір поширені грабово-дубові ліси (Querco petraeae-Carpinetum). їх ранньовесняний аспект утворюють ефемероїди - підсніжник (Galanthus nivalis), ряст (Corydalis cava, C. solida). На їх фоні виділяються своєю декоративністю рідкісний середземноморський вид - еритроній собачий зуб (Erythronium denscanis) і карпатський ендемік - зубниця залозиста (Dentaria glandulosa).

Букові ліси поширені тут лише окремими острівцями, екстразонально, наприклад між Бодвасілашем і Садваром. Місцями (Гарагіштья, гора Нодьолдол) у пониженнях плато зустрічаються деревостани з дуба скельного й австрійського (Quercetum petraeaecerris). На скелястих урвищах карстового плато і крутих схилах долин зростають скельні липово-ясеневі ліси (Tilio-Fraxinetum). У них масово зустрічаються карпато-балкано-кавказький елемент - вальдштейнія гравілатоподібна (Waldsteinia geoides) та південно-європейський вид - осока парвська (Carex brevicolis).

На південному боці плато й похилих ділянках схилів досить поширеним угрупованням є ацидофобна (кальцефільна) деренова діброва (Corno-Quercetum). Поряд з дубом скельним характерним елементом таких деревостанів є ксеротермний релікт - дуб віргільський (Quercus virgiliana). Карстові чагарникові ліси представлені вишнево-дубовими фітоценозами (Ceraso-Quercetum), по узліссях яких масово зустрічаються лісостепові види: герань криваво-червона (Geranium sanguineum), оман мечолистий (Inula ensifolia), купина пахуча (Polygonatum odoratum), ясенець білий (Dictamnus albus); ендемічні види - оносма торнайська (Onosma tornense) і бурачок гірський (Alyssum montanum ssp. brymi). Між лісовими острівцями розташовані великі фрагменти степової рослинності (Pulsatillo-Festucetum rupicolae), де зустрічаються ковили пірчаста і найкрасивіша (Stipa pennata, S. pulcherrima), осока низька (Carex humilis), ендемічний релікт оносма торнайська (поблизу Торнанадашке), змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum) - елемент понтійсько-кавказького походження, який зараз трапляється у високогірних районах Європи.

Фауна. Хребетні тварини заповідника представлені рибами, земноводними, плазунами, птахами та ссавцями.

Шкідливий вплив на іхтіофауну має забруднення води. Це особливо видно на прикладі європейської умбри (Umbra canina), яка після знищення верхових та низинних боліт Алфельда залишилась лише в декількох гірських річках (Йошва, Менеш, Бодва). Якщо їх забруднення не зменшиться, то і цей останній її притулок буде знищено. У цих же річках зустрічається угорська мінога (Lampetra danfordi) та ендемічний вид риб вусач Петені (Barbus meridionalis petenyi). У заповіднику знаходяться численні популяції релікта саламандри плямистої (Salamandra salamandra).

Орнітофауна представлена переважно хижаками. Це пояснюється тим, що у сільському господарстві все ще переважають традиційні способи господарювання, мінеральні добрива застосовуються у незначній кількості і, таким чином, не відбувається порушення складних харчових ланцюгів, отже, хижаки отримують досить багату здобич. На території заповідника гніздяться орел-могильник (Aquila heliaca), малий підорлик (Aquila pomarina), сокіл-балобан (Falco cherrug), сокіл-сапсан (F. peregrinus), чорний лелека (Сісопіа nigra), вухатий сич (Otus scops), клінтух (Columba oenas), пугач (Bubo bubo), сірий та чорний дятли (Picus canus, Dryocopus martine pinetorum), кам'яний дрізд (Monticola saxatilis).

На відміну від інших районів країни тут поки що численний вид сільська ластівка (Hirundo rustica).

Із ссавців зустрічаються деякі рідкісні види летючих мишей, трьохколірна нічниця (Myotis emarginatus), нічниця Наттерера (М. nattereri), двоколірна летюча миша (Vespertilio murinus), європейська широковушка (Barbastella barbastella). З хижаків слід згадати видру (Lutra lutra), борсука (Meles meles), кам'яну куницю (Martes foina), європейську норку (Mustela lutreola). Дуже рідко трапляється горностай (М. erminea). В холодні зими іноді спускаються сюди з словацьких гір вовки. До 1880 р. постійним компонентом фауни був бурий ведмідь (Ursus arctos), повністю винищений під час полювань. Поголів'я крупних парнокопитних (оленів, козуль, муфлонів, диких кабанів) досить значне. Велика кількість диких кабанів спричиняє ерозію грунту.

Видовий склад безхребетних, за винятком фауни печер, ще не повністю вивчений. Дослідженнями Е. Дудича та його співробітників визначено 300 видів тварин, які заселяють печери. Найбільш цікаві види - сліпа жужелиця (Duvalius hungaricus) з печери Барадла, сліпий бокоплав (Niphargus aggtelekiensis), а також представник класу павукоподібних Koenenia austriaca vagvoelgyii, який зустрічається в Вечембюккському жомбі. Добре вивчена фауна лускокрилих (Varga, Gyulai), що налічує 310 видів. Більшість з них є сибірськими, середземноморськими, понтично-середземиоморськими і ксеромонтанними (представники сухих гірських районів) елементами фауни. Така гетерогенність фауни зумовлена різноманітністю рельєфа і розміщенням окремих його частин, чергуванням теплих сонячних та прохолодних тінистих місцезнаходжень. Інші цікаві представники комах - альпійський вусач (Rosalia alpina), що зустрічається в старих букових лісах, сушняковий вусач (Toxotus cursor) та великий смерековий вусач (Monochamus sartor). На території Гарагіштья в карстових воронках поселяються представники прямокрилих - Isophia pyrenaea, І. stysi, Ethystyra brachyptera, Pholidoptera aptera. На теплих сухих схилах зрідка зустрічається степова дибка (Saga pedo). У заповіднику можна побачити рідкісні види метеликів-голубинок - Aricia artaxerx xerxes issekutzii, Maculinea alcon curiosa, Palaeochrysophanus hippothoe та метеликів-перламутрівок - Mellicta britomartis, Melitaea phoebe kovacsi, Brenthis ino, B. hecate. Чисті струмки заповідника - єдине в Угорщині місце поширення представника волохокрилих (Drusus trifidus). У джерелах масово зустрічається джерельний слимак (Sadleriana pannonisa). Високогірним елементом є голубий карпатський слизень (Bielzia coerulans).

Природоохоронне зонування. Найбільш цінні угіддя БЗ становлять його абсолютно заповідне ядро (230 га), яке оточує внутрішня захисна зона на горі Гарагіштья (438 га) та на горі Нодьолдол (436 га). Зовнішньою захисною зоною є решта території ландшафтоохоронного району. У ній виділені строго охоронні ділянки, площа яких становить приблизно 25% усієї території заповідника.

Агтесекська сталактитова печера

Агтесекська сталактитова печера
Рис. 19-20. Агтесекська сталактитова печера. Фото Угорського телеграфного агентства.

Наукове та народногосподарське значення. Територія БЗ - база для дослідження гідрології та морфології карета в Угорщині. Тут досліджують полігенетичний карст, печери та ґрунтову ерозію.

Велике практичне значення має вивчення водних ресурсів карета, важливих як джерело питної й промислової води. Проводяться також комплексні біологічні дослідження з метою встановлення видового складу флори і фауни БЗ та закономірностей формування рослинного покриву, вивчається динаміка популяцій рідкісних видів метеликів. В Агтелекській печері-лабораторії проводяться біологічні експериментальні дослідження, розпочаті біологом зі світовим іменем Ендре Дудичем (Dudics), на честь якого Угорська Академія наук встановила тут у 1981 р. меморіальну дошку. Зараз вивчається роль мезо- та мікрофауни в розкладі органічної речовини.

Базою для геологічних та гідрологічних досліджень служить стаціонар ім. Імре Вашша, створений Науково-дослідним інститутом водного господарства в околицях Йошвафе.

У дослідженнях, які ведуться у БЗ, беруть участь співробітники 13 наукових установ.

Туристичне, рекреаційне та дидактичне значення. Найбільш важливою цінністю БЗ є добре обладнана та пристосована для відвідування печера Барадла (рис. 19, 20). Підземний маршрут від Агтелека до Йошвафе становить приблизно 5 км і займає близько 5 год. Коротший і, можливо, наймальовничіший маршрут веде від входу Верешто до Йошвафе і становить близько 3 км. Перед відвідувачами відкривається чудовий підземний світ з підсвіченими сталактитами своєрідної форми. Крім сталактитів увагу відвідувачів привертають геологічна рідкість - підземний скид (зсув), чергування ділянок дна печери, зумовлене ерозійними, корозійними і тектонічними процесами, своєрідний тваринний та рослинний світ печери, знайдені культурно-історичні пам'ятки доісторичних часів.

За останні 30 років було зареєстровано 4 млн відвідувачів, які побували у БЗ з пізнавальною, науковою чи рекреаційною метою. Багата сталактитами печера Беке внаслідок особливого мікроклімату (аерозольне повітря, наявність грибів з антибіотичними властивостями) придатна для лікування захворювань дихальних шляхів. У даний час тут функціонує санаторій, в майбутньому планується створення міжнародного курорту.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова