Партнери:

 

Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові

 

 

: або для відпочинку :: для Золотої Підкови :

Але нові положення співіснують із раніш чинними, і не завжди має місце узгодженість між ними, що викликає певні труднощі в судовій практиці. Поряд з дещо невдалими  формулюваннями тексту цивільних процесуальних норм, які потребують уточнення і перефразування, часто навіть очевидні положення не знаходять свого відображення в Цивільному процесуальному кодексі України. Зокрема, йдеться про особливості дії норми цивільного процесуального права в часі, просторі та за колом осіб стадія цивільного законодавства. Поглиблений аналіз цивільного процесуального законодавства переконує в необхідності його подальшого вдосконалення шляхом проведення науково-практичних досліджень з метою розв’язання найбільш актуальних проблем правового регулювання цивільно-процесуальних відносин.
Норми цивільного процесуального права здійснюють регулювання правовідносин, які виникають, змінюються і припиняються при здійсненні правосуддя, а також забезпечують втілення на практиці  основоположних засад судочинства, реалізація яких сприяє пануванню законності, підвищує правосвідомість і виховує повагу до вимог законодавства в цілому правозастосування.
Норма цивільного процесуального права – це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові, формальновизначені правила поведінки організаційно-процедурного характеру, які з метою регламентації порядку здійснення правосуддя в цивільних справах, закріплюють права й обов’язки учасників процесу та процедуру вчинення ними процесуальних дій, а також захищені від можливих порушень заходами  державного примусу чи іншими процесуальними засобами.
Кожна норма цивільного процесуального права поряд із загальнопоширеними рисами, що притаманні нормам всіх без винятку галузей права, наділена рядом специфічних, властивих лише їй, ознак, серед яких необхідно обов’язково виділити наступні:
1) спрямовані на виконання завдань цивільного судочинства – таких як охорона прав чи законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави або вчинення окремих процесуальних дій; покликані забезпечувати своєчасність, неупередженість і повноту розгляду та вирішення цивільних справ;
2) перебуваючи у тісному взаємозв’язку з іншими галузями права, цивільно-процесуальні норми виступають засобами реалізації на практиці та захисту порушених чи оспорюваних прав суб’єктів матеріально-правових відносин; 
3) цивільний процес, що виникає по конкретній справі, обслуговується не окремими нормами – щоразу залучається практично вся галузь цивільно-процесуального права, тобто повністю задіюється складна, внутрішньо узгоджена і цілісно структурована нормативна система;
4) характеризуються організаційно-процедурним характером, викладених у них приписів, які закріплюють детальну регламентацію (спосіб та послідовність вчинення, а також форму вираження результатів) усіх процесуальних дій учасниками судочинства, що розрахована на неодноразове використання в типових, повторюваних ситуаціях;
5) особливим адресатом норм цивільного процесуального права виступає судовий орган, який наділений владними (судовими) повноваженнями в процесі розгляду та вирішення цивільних справ;

6) дотримання норм цивільного процесуального права забезпечується різними правовими заходами (гарантіями), ....