Партнери:

 

Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові

 

 

: або для відпочинку :: для Золотої Підкови :

Норми цивільного процесуального права здійснюють регулювання правовідносин, які виникають, змінюються і припиняються при здійсненні правосуддя, а також забезпечують втілення на практиці  основоположних засад судочинства, реалізація яких сприяє пануванню законності, підвищує правосвідомість і виховує повагу до вимог законодавства в цілому правозастосування.
Норма цивільного процесуального права – це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові, формальновизначені правила поведінки організаційно-процедурного характеру, які з метою регламентації порядку здійснення правосуддя в цивільних справах, закріплюють права й обов’язки учасників процесу та процедуру вчинення ними процесуальних дій, а також захищені від можливих порушень заходами  державного примусу чи іншими процесуальними засобами стадія.
Кожна норма цивільного процесуального права поряд із загальнопоширеними рисами, що притаманні нормам всіх без винятку галузей права, наділена рядом специфічних, властивих лише їй, ознак, серед яких необхідно обов’язково виділити наступні:
1) спрямовані на виконання завдань цивільного судочинства – таких як охорона прав чи законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави або вчинення окремих процесуальних дій; покликані забезпечувати своєчасність, неупередженість і повноту розгляду та вирішення цивільних справ;
2) перебуваючи у тісному взаємозв’язку з іншими галузями права, цивільно-процесуальні норми виступають засобами реалізації на практиці та захисту порушених чи оспорюваних прав суб’єктів матеріально-правових відносин; 
3) цивільний процес, що виникає по конкретній справі, обслуговується не окремими нормами – щоразу залучається практично вся галузь цивільно-процесуального права, тобто повністю задіюється складна, внутрішньо узгоджена і цілісно структурована нормативна система;
4) характеризуються організаційно-процедурним характером, викладених у них приписів, які закріплюють детальну регламентацію (спосіб та послідовність вчинення, а також форму вираження результатів) усіх процесуальних дій учасниками судочинства, що розрахована на неодноразове використання в типових, повторюваних ситуаціях;
5) особливим адресатом норм цивільного процесуального права виступає судовий орган, який наділений владними (судовими) повноваженнями в процесі розгляду та вирішення цивільних справ;
6) дотримання норм цивільного процесуального права забезпечується різними правовими заходами (гарантіями), в тому числі цивільними процесуальними засобами захисту і відповідальності.
Форми реалізації норми цивільного процесуального права – це шляхи такої діяльності, які характеризуються загальним, зовнішнім проявом втілення в цивільних процесуальних відносинах приписів норм цієї галузі права у вигляді застосування, виконання, використання та дотримання. Визначається, що застосування норми цивільного процесуального права – це зовнішня форма реалізації норм цивільного процесуального права, що полягає в практичному втіленні її приписів у цивільні процесуальні правовідносини шляхом здійснення судом своїх повноважень з метою справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ. Аргументується, що виконання норм цивільного процесуального права – це зовнішня форма реалізації норм цивільного процесуального права, що полягає в практичному втіленні її приписів у цивільні процесуальні правовідносини шляхом здійснення адресатом норми обов’язків, закріплених у ЦПК України. Констатується, що використання норм цивільного процесуального права – це зовнішня форма реалізації норм цивільного процесуального права, що полягає в практичному втіленні її приписів у цивільні процесуальні правовідносини шляхом здійснення адресатом норми прав, закріплених у ЦПК України. Переконливо закріплюється, що дотримання норм цивільного процесуального права – це зовнішня форма реалізації норм цивільного процесуального права, що полягає у практичному втіленні її приписів у цивільні процесуальні правовідносини шляхом утримання адресатом норми від учинення заборонених в ній дій.
Необхідне виділення поряд з формами реалізації норм цивільного процесуального права способи такої діяльності – це конкретні шляхи такої діяльності, які характеризуються внутрішнім проявом втілення в цивільних процесуальних відносинах приписів норм цієї галузі права у чітко визначений законодавством спосіб – вчиненням активних дій чи у вигляді бездіяльності.
Не всім формам реалізації цивільних процесуальних норм притаманні обидва способи реалізації, що залежить і від адресатів нормативних приписів. Відмінністю між двома способами є те, що порушення приписів норми цивільного процесуального права, реалізація якої має бути активною, виражається у вчиненні непередбачених нею дій або в утриманні від дій взагалі; тоді як порушення вимог норми цивільного процесуального права, реалізація якої має відбуватися в пасивний спосіб, можлива лише активними діями.
Якщо порівнювати форми та способи реалізації норм цивільного процесуального права як різнопланові прояви одного правового явища, то вони співвідносяться між собою як загальне і конкретне, де форми реалізації нормативних приписів – це загальне регулювання, що в цілому відповідає на питання: “Яким чином, як відбувається реалізація цивільної процесуальної норми?”, а способи такої реалізації – це конкретне, що вказує “Які саме дії вчиняються?”.
Застосування утворює своєрідний рівень реалізації норм цивільного процесуального права в регулятивних та охоронювальних правовідносинах, не підміняє їх, але сприяє успішному перебігу та завершенню. Поряд з цим, застосування норм цивільного процесуального права призводить до виникнення, зміни чи припинення процесуальних правовідносин у ході реалізації норм матеріального права, здійснюється в процесуальних формах, об’єктивується в процесуальних актах.
Пропонується наступний перелік стадій застосування норм цивільного процесуального права:
1) Установлення фактичних обставин справи,
2)Вибір і аналіз норм цивільного процесуального права,
3) Постановлення акта застосування відповідної норми права,
4) Контроль за виконанням приписів правозастосовчого акта.

Акт застосування цивільних процесуальних норм – це виданий компетентним органом держави в процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, проголошений іменем України і наділений законною силою цивільно-процесуальний акт-документ, що містить державно-владний, індивідуально-конкрентий припис щодо реалізації норм цивільного процесуального права для захисту, відновлення чи визнання прав, свобод чи інтересів та обов’язків суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин.