Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Національний парк Мала Фатра

Національний парк Мала Фатра. Географічне положення. Мала Фатра, яку іноді називають ще Криванською Фатрою, являє собою досить великий гірський масив, обмежений ріками Ваг, Варинка, Зазрива і Орава. Найвища вершина - Великий Кривань (1709 м), найнижча точка розташована на висоті 358 м. Довжина Малої Фатри 23 км, ширина приблизно 13 км. В 1967 р. тут була взята під охорону ландшафтна область площею 19 800 га. На її базі створено національний парк (рис. 8).

Геологічна і геоморфологічна будова. Геологічне ядро гірського масиву утворюють граніти, а більшу його частину - тріасові вапняки, доломіти, пісковики, крем'янисті породи та сланці. Таким чином, у геологічному відношенні це досить неоднорідна гірська споруда. Завдяки відмінним процесам вивітрювання вона відрізняється і в геоморфологічному аспекті.

Грунти. На території парку переважають буроземні грунти різних типів та різної потужності.

Кліматичні умови. Мала Фатра розташована в області холодного (X 4,5) та помірно теплого (ПТ 3,10) клімату. У вищих місцеполо-жеинях протягом року буває до 30 теплих днів, 80-120 з температурою 10° С і вище, 140-180 морозних днів. Середня температура січня - мінус 5-7° С, липня - 12-15° С Протягом вегетаційного періоду тут випадає 500-700 мм опадів, а взимку 350-500 мм. В теплішій частині масиву протягом року буває 35 теплих днів, 140-160 з температурою 10° С і більше, 30-55 морозних. Середня температура січня тут мінус 2-4° С, липня - 16-18° С. Кількість опадів протягом вегетаційного періоду становить 350-450 мм, в зимовий період - 200-300 мм.

Рослинні ступені. На території парку вичленовані рослинні ступені дубово-грабових, букових, а вище смерекових лісів. У високогір'ї сформований рослинний ступінь криволісся та субальпійських луків.

Національний парк Мала Фатра. Збойницька долина з скельною "вежею".
Рис. 8. Національний парк Мала Фатра. Збойницька долина з скельною "вежею". Фото Я. Чержовського.

Рослинність. Панівним типом рослинності є лісові формації, що займають 71 % охоронної території. В тій частині національного парку, яка підстелена гранітами, верхня межа лісу проходить по гіпсометричному рівні 1420-1430 м, на вапняках - 1450 м. На кременистих породах межа лісу зумовлена едафічними факторами і проходить на рівні 1360 м. Проте внаслідок тривалого випасу худоби верхня межа лісу знижена на 200 м, місцями на 400 м. (Plesnik, 1956).

У найтепліших місцепрложеннях поширені грабово-дубові ліси, вище в прохолодній кліматичній смузі на безвапнякових материнських породах сформувалися флористично бідні бучини, а на вапнякових породах - багаті бучини. В трав'яному покриві останніх зростають осока біла (Carex alba), булатка червона (Cephalanthera rubra), вечорниці білі (Hesperis nivea), жеруха трилиста (Cardamine trifolia), кортуза Маттіолі (Cortusa matthioli), жовтець платанолистий (Ranunculus platanif olius).

Верхню межу лісу на багатих материнських породах утворюють трав'янисті, а на бідних породах та кислих субстратах - чорницеві смеречини.

У криволіссі та субальпійських луках (вище 1340 м) трапляються такі рідкісні види, як дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), переломники (Androsace chamaejasme, A. lactea), ломикамені (Saxifraga adscendens, S. caesia, S. carpatica, S. moschata), шолудивник кільчастий (Pedicularis verticillata), астрагал альпійський (Astragalus alpinus), дельфіній татранський (Delphinium oxysepalum), костриця карпатська (Festuca carpatica), та інші, що характерні для вапнякового високогір'я.

Фауна. Територія парку багата на дику фауну. Тут трапляються бурий ведмідь, сарна (Rupicapra rupicapra), видра, хом'як, а з дрібних ссавців - бурозубка альпійська (Sorex alpinus tatricus), мишівка лісова (Sicysta betulina) тощо, 3 птахів зустрічаються орли - скельний і крикливий, сокіл, боривітер, строкатий кам'яний дрізд, червонокрилий стінолаз, ворон, глухар. Багата також фауна слимаків, представлена такими видами, як Trichia lubomyrskii, T. villudosa, Helicigona cingulella, Acme parcelineata, Columella columella edentula. Із твердокрилих трапляються плотинник татранський (Nebria tatrica), жужелиця (Duvalius microphtalamus), вусачі (Caurotis alpina, С. excellens).

Природні резервати. Для охорони найбільш цікавих у біогеографічному відношенні екосистем створено декілька резерватів, які мають важливе науково-природниче значення.

Резерват "Під Хлебом-Вратна" (222 га). Розташований у кінці долини, утвореної вапняками, гранітами та кременистими породами. Тут охороняються високопродуктивні бучини з ялицею. В їх покриві - синюха голуба (Polemonium coeruleum), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva), сугайник австрійський (Doronicum austriacum), цибуля переможна (Allium victoriale). Трав'яний покрив у бучинах, сформованих на кременистих породах, бідніший; в ньому трапляються водянка гермафродитна (Empetrum hermaphroditum), баранець звичайний (Huperzia selago) та ін. В каменистих біотопах гніздиться орел скельний.

Резерват "Малий і Великий Розсутці" (764 га). Для нього характерні сильно розчленовані доломітові вапняки. Найвища точка резервату 1606 м. На скельних терасах сформовані угруповання союзу айстри альпійської і осоки міцної (Seslerio-Asterion alpini Hadac і Саricion firmae Gams (рис. 9).

Резерват Розсутець у національному парку Мала Фатра.
Рис. 9. Резерват Розсутець у національному парку Мала Фатра. Фото Я. Чержовського.

Резерват "Старий град" (40 га). Розташований у проломі Вага на крутих скелях, утворених гранітами і кремнієвими породами. На безвапнякових розсипищах збереглося цікаве у ценотичному відношенні угруповання з дуба скельного, явора та липи серцелистої. Це найбільш північний локалітет дуба в Словаччині.

Резерват "Шрамкова" (99 га). Охороняються буково-ялицево-смерекові деревостани пралісового характеру, які сформувалися на гранітних породах.

Резерват "Тієсняни-Соколині-Бобати" (442 га). Розташований біля села Терхов. Від висоти 560 м аж до 1091 м материнськими породами є доломітові вапняки. В них сформувалися бучини, смеречини та субори з модриною європейською і багатою скельною флорою, що представлена такими рідкісними видами, як очанка Зальцбургська (Euphrasia salisburgensis), скереда Жакена (Crepis jacquinii), крупка аїзовидна (Draba aizoides), осока міцна (Сагех firma), тирлич Клуза (Gentiana clusiana), сон слов'янський (Pulsatilla slavica). Завдяки високій атрактивності ландшафтів резерват користується великою популярністю у рекреантів.

Резерват "Велика Браниця" (184 га). Охороняються корінні букові ліси, що сформувалися на сланцях, вапняках і доломітах. В їх трав'яному покриві зустрічаються зубниці (Dentaria eneaphyllos, D. glandulosa), жовтець платанолистий (Ranunculus platanifolius), цибуля ведмежа, сольданела карпатська (Soldanella carpatica).

Резерват "Велика Лучівна" (45 га). Тут збереглись високопродуктивні бучини на вапняках та корінні змішані ліси з тисом ягідним (Taxus baccata). У трав'яному покриві відмічений рідкісний вид гакветія коручкова (Haquetia epipactis). Визначний об'єкт резервату - Шутовський водоспад 20 м заввишки.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова