Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат

Кожна велика гірська система внаслідок свого географічного положення і геолого-геоморфологічної будови відрізняється екологічною, а отже, і біогеографічною індивідуальністю, яку необхідно брати до уваги при використанні її природних ресурсів, а також науковому обгрунтуванні всього комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на стабілізацію екологічного балансу.

У гірських регіонах біогеохімічні процеси проходять більш інтенсивно, ніж у рівнинних, а гірські екосистеми відзначаються більшою біогеографічною різноманітністю, але в той же час і більшою вразливістю при порушенні складних екологічних взаємозв'язків між окремими компонентами природних екосистем. Від'ємні ж наслідки такого порушення проявляються далеко за межами тої чи іншої гірської споруди, оскільки її екологічний вплив поширюється і на суміжні ландшафти. Тому охорону навколишнього середовища в гірських регіонах слід розглядати не лише в регіональному масштабі, але і в ширшому географічному плані. Це положення стосується і Карпат, які, після Альп, є найбільш масивною і в екологічному та біогеографічному відношеннях найбільш цікавою гірською спорудою в Середній Європі. Починаючись на північному заході недалеко від Братіслави і закінчуючись на південному сході біля Залізних Воріт, Карпати величезною дугою (довжиною близько 1500 км) оточують з трьох боків простору Середньодунайську низовину. Широта цієї дуги у північно-західній частині 240 км, у південно-східній - 340 км; лише в північно-східній частині, де розташовані Українські Карпати, вона звужується до 100-120 км. При такому географічному положенні і потужності Карпатської гірської системи її екологічний вплив проявляється як в Дунайському басейні, так і на суміжних територіях Польщі і України, зокрема, на Опіллі, Розточчі, Західному Поділлі.

Географічна назва - Карпати - дуже давня. У літературі, мабуть, вперше вона була згадана римським письменником Клавдієм Птоломеєм в II в. нашої ери. Історичні матеріали свідчать, що сприятливі кліматичні умови, родючі грунти і багаті відновні і невідновні природні ресурси Карпатської гірської системи та прилеглих до неї середньодунайської, притисянської і придністровської низовин з давніх часів сприяли економічному процвітанню народів, що заселяли цю територію. Оцінюючи ретроспективно екологічні аспекти їхніх взаємовідносин з природою, можна стверджувати, що запорукою такого процвітання було належне розуміння економічного значення для людини природних ресурсів. Цей постулат набуває особливої ваги в наш час, коли різні форми і масштаби антропогенного впливу на природне середовище значно розширились і тому ускладнились взаємовідносини суспільства і природи.

Потужна Карпатська гірська система у кліматичному і структурно-орографічному відношенні неоднорідна, що позначається і на її екологічній гетерогенності. Залежно від географічного положення та біогеографічних особливостей окремих частин Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.

Кожна велика гірська система внаслідок свого географічного положення і геолого-геоморфологічної будови відрізняється екологічною, а отже, і біогеографічною індивідуальністю, яку необхідно брати до уваги при використанні її природних ресурсів, а також науковому обгрунтуванні всього комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на стабілізацію екологічного балансу.

У гірських регіонах біогеохімічні процеси проходять більш інтенсивно, ніж у рівнинних, а гірські екосистеми відзначаються більшою біогеографічною різноманітністю, але в той же час і більшою вразливістю при порушенні складних екологічних взаємозв'язків між окремими компонентами природних екосистем. Від'ємні ж наслідки такого порушення проявляються далеко за межами тої чи іншої гірської споруди, оскільки її екологічний вплив поширюється і на суміжні ландшафти. Тому охорону навколишнього середовища в гірських регіонах слід розглядати не лише в регіональному масштабі, але і в ширшому географічному плані. Це положення стосується і Карпат, які, після Альп, є найбільш масивною і в екологічному та біогеографічному відношеннях найбільш цікавою гірською спорудою в Середній Європі. Починаючись на північному заході недалеко від Братіслави і закінчуючись на південному сході біля Залізних Воріт, Карпати величезною дугою (довжиною близько 1500 км) оточують з трьох боків простору Середньодунайську низовину. Широта цієї дуги у північно-західній частині 240 км, у південно-східній - 340 км; лише в північно-східній частині, де розташовані Українські Карпати, вона звужується до 100-120 км. При такому географічному положенні і потужності Карпатської гірської системи її екологічний вплив проявляється як в Дунайському басейні, так і на суміжних територіях Польщі і України, зокрема, на Опіллі, Розточчі, Західному Поділлі.

Географічна назва - Карпати - дуже давня. У літературі, мабуть, вперше вона була згадана римським письменником Клавдієм Птоломеєм в II в. нашої ери. Історичні матеріали свідчать, що сприятливі кліматичні умови, родючі грунти і багаті відновні і невідновні природні ресурси Карпатської гірської системи та прилеглих до неї середньодунайської, притисянської і придністровської низовин з давніх часів сприяли економічному процвітанню народів, що заселяли цю територію. Оцінюючи ретроспективно екологічні аспекти їхніх взаємовідносин з природою, можна стверджувати, що запорукою такого процвітання було належне розуміння економічного значення для людини природних ресурсів. Цей постулат набуває особливої ваги в наш час, коли різні форми і масштаби антропогенного впливу на природне середовище значно розширились і тому ускладнились взаємовідносини суспільства і природи.

Потужна Карпатська гірська система у кліматичному і структурно-орографічному відношенні неоднорідна, що позначається і на її екологічній гетерогенності. Залежно від географічного положення та біогеографічних особливостей окремих частин Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова