Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Хустський заповідний масив ДОЛИНА НАРЦИСІВ

Хустський заповідний масив ДОЛИНА НАРЦИСІВ. Це унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший в СРСР осередок нарциса вузьколистого (Narcissus angustifolius). Він розташований в урочищі Кіреші в околицях м. Хуст Закарпатської області (рис. 27). Згідно з геоботанічним районуванням ця місцевість належить до району грабово-дубових лісів Хустсько-Солотвинської котловини. Загальна площа масиву 256,5 га, висота 180-200 м н. р. м.

У геоморфологічному відношенні заповідний масив відноситься до Солотвинської морфоструктури, яка займає верхньотисянський тектонічний прогин, заповнений міоценовими моласами. Рельєф Долини нарцисів однорідний, вона являє собою рівнину, яка на північно-східній і східній межах переходить у передгір'я. З заходу територія масиву обмежена р. Хустець, що є притокою Тиси. Клімат тут відносно м'який, помірно-вологий. Середньорічна сума опадів становить близько 1027 мм, середньорічна температура повітря -8,8°С, січня - мінус 4,6°С, липня -20,1 °С. Це тепла семигумідна кліматична зона з сумою активних температур 2400-2800°С.

Долина нарцисів.
Рис. 27. Долина нарцисів (Narcissus angustifolius Curt.). Фото І. Шелевера.

У Долині нарцисів переважають важкосуглинисті дерново-глеєві грунти з високою кислотністю (рН-3,7), місцями сформовані дерново-буроземні грунти (РН-4,5).

Головний об'єкт охорони - нарцис вузьколистий - середньоєвропейський високогірний вид, що зустрічається в Альпах, на Балканах і в Карпатах на висотах 1100-2060 м н. р. м. На території СРСР росте лише в Закарпатті. Основна гірська частина його ареалу (26 місцезнаходжень) розташована у високогір'ї на Свидовці, в Мармароських Альпах і частково в Горганах в межах висот 1300-1600 (1900) м н. р. м.

Друга, рівнинна частина (з відомих раніше 13 місцезнаходжень збереглось лише два) приурочена до Закарпатської низовини і передгір'я, де нарцис росте на висотах 120-250 м н. р. м.

На невеликій території Долини нарцисів виявлено понад 400 видів судинних рослин 52 родин. Найбільш багаті за видовим складом родини айстрових, осокових, злакових, розових. У географічному відношенні переважають види євразіатського і європейського типів ареалу. У складі флори представлені здебільшого види, характерні для відкритих лучних типів. Крім нарциса вузьколистого тут зростає ще шість видів, що включені у Червоні книги СРСР та Української РСР: астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Соlchicum autumnale), білоцвіт весняний (Leucojum vernum), еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), крокус Гейфеля (Crocus heuffelianus), а також сім рідкісних видів з родини орхідних: пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), пальчатокорінник Фукса (D. fuchsii), пальчатокорінник плямистий (D. maculata), зозулинці салеповий (Orchis morio), блощинний (О. coriophora), рідкоквітковий (О. laxiflora), билинець комарниковий (Gymnadenia conopsea). Охороні підлягають також такі рідкісні рослини, як півники сибірські (Iris sibirica), морозник червонуватий (Helleborus purpurascens), плавушник болотний (Hottonia palustris), косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus). Рослинний покрив Долини нарцисів досить різноманітний. Найбільший інтерес становлять угруповання з нарцисом вузьколистим, що займають площу близько 80 га. Вони включені до Зеленої книги Української РСР (1987). У вологих едатопах нарцис зустрічається в угрупованнях з ситником скупченим (J uncus conglomeratus-J-N. angustifolius), щучкою дернистою і гадючником звичайним (Descham-psia caespitosa-f-Filipendula vulgaris-N. angustifolius), на перезволожених - з осокою пухирчастою і гадючником звичайним (Carex vesi-caria+F. vulgaris-N. angustifolius). У свіжих едатопах він зростає з родовиком і пахучою травою (N. Angustifolius+Sanguisorba officinalis+ Anthoxanthum odoratum), кострицею червоною (N. angustifolius +Festuca rubra) та утворює ряд інших полідомінантних фітоценозів. У більш сухих місцях нарцис росте з кострицею польовою і медовою травою шерстистою (N. Angustifolius+F. pratensis+Holcus lanatus) (Стойко, Тасенкевич, 1982; Комендар, Кричфалуший, 1985). На решті площі лук поширено осоково-злакове різнотрав'я.

У зоогеографічному відношенні заповідний масив відноситься до Притисянської рівнинно-лісової ділянки Закарпатсько-Волино-Подільського лісостепового району. За даними О. Е. Лугового та ін. (1987), тут поширені: з амфібій - зелена (Bufo viridis) і сіра (В. bufo) ропухи; з рептилій - ящірка прудка (Lacerta agilis), водяний вуж (Natrix tesselata); з птахів - білий лелека (Сісопіа сісопіа), шпак (Sturnus vulgaris), зяблик (Fringilla coelebs), сорокопуд жулан (Lanius cristatus), деркач (Crex crex), фазан (Phasianus colchicus), сіра куріпка (Perdix perdix), боривітер звичайний (Falco tinnunculus). З метеликів фоновими видами є Epinephele jurtina, Aphantopus hyperanthus. З рідкісних, занесених до Червоної книги України видів, поширені махаон (Papilio machaon) і ведмедиця-дама (Callimorpha dominula).

У заповідному масиві стаціонарно вивчаються еколого-біологічні особливості та динаміка відновлення популяцій нарциса вузьколистого й інших рідкісних рослин. Важливе також його ландшафтно-естетичне значення.

Природоохоронне зонування. Згідно з існуючим положенням, в заповідниках практикується абсолютний природоохоронний режим. Біотехнічні заходи дозволяються лише у випадках катастрофічних явищ (масові вітровали, інвазія короїдів, епіфітотії, небезпечне захворювання диких тварин, потреба регуляції популяцій хижих звірів), які можуть порушувати нормальне функціонування природних екосистем. Такі заходи доцільно проводити у тих випадках, коли екосистеми в минулому були настільки змінені, що зараз не можуть спонтанно функціонувати. Так, у Чорногірському масиві в загущених монокультурах смереки, при відсутності прочисток, може бути катастрофічний сніголом і виникнути пожежонебезпечна ситуація. Заростання Долини нарцисів чагарниками в Хустському заповідному масиві є загрозою зникання популяції виду, заради якого він був створений. Для того щоб у заповіднику екологічно обгрунтовано застосувати диференційований природоохоронний режим, на підставі біогеоценотичної оцінки існуючого стану змінених екосистем слід провести природоохоронну категоризацію його території. У критично небезпечних екосистемах дозволяється здійснення екологічно виправданих біотехнічних заходів, спрямованих на підтримання їх нормального функціонування.

Наукове та народногосподарське значення. На території Карпатського заповідника флористичні і геоботанічні дослідження були розпочаті ще у 30-х роках. Після його створення програмою досліджень охоплено різні біогеоценотичні, екологічні та природоохоронні проблеми, їх результати опубліковані в монографічних працях "Флора і рослинність Карпатського заповідника (1982)", "Карпатський заповідник" (1986) та ін.

Заповідні екосистеми мають важливе наукове значення для вивчення історії розвитку рослинності у польодовиковий період, дослідження сучасної динаміки природного відновлення на верхній межі лісу. У пралісах закладені моніторінгові пробні площі для тривалого слідкування за їх ценотичною структурою та взаємовідносинами між едифікаторами. Зоологи вивчають функціональні зв'язки між автотрофними і гетеротрофними блоками пралісових екосистем, а географи - обмін речовин і енергії в них.

Враховуючи біогеоценотичну оригінальність заповідних пралісів планується використати їх як модельні екосистеми для тривалих стаціонарних досліджень по програмі ЮНЕСКО "Людина і біосфера".

Народногосподарське значення заповідника полягає також у тому, що його екосистеми служать природними еталонами для ведення лісового господарства. Створені на початку століття в Угольському лісництві експериментальні культури псеудотсуги Манзіеса (Pseudotsuga manziesii) є цікавим об'єктом для вивчення їх акліматизації. Рівночасно це цінна лісонасіннева ділянка.

У Чорногірському лісництві закладено експериментальні культури смереки на верхній, знищеній межі лісу та проводяться стаціонарні дослідження трансформації вторинних щавельників у корисні лучні фітоценози.

Туристичне, рекреаційне та дидактичне значення. За існуючим положенням заповідники не використовують для рекреаційних, туристичних та спортивних цілей. У Карпатському заповіднику туристи можуть ознайомитись з його дендропарком, колекціями рослин і мінералів. Він має вагоме освітнє значення. На базі заповідника студенти біологічних, географічних, лісогосподарських, агрономічних факультетів під час проходження виробничих і переддипломних практик досліджують природні екосистеми, мають можливість ознайомитись із закономірностями їх формування та оцінити ефективність пічних способів активної і пасивної охорони.

Антропогенний вплив. У найбільших масштабах він проявився у передгір'ї, де є людські поселення, та у високогір'ї, де протягом кількох століть практикувався випас худоби, що зумовив антропогенне зниження верхньої межі лісу. На тих ділянках, де він припинений, після встановлення заповідного режиму досить швидко проходить процес природного відновлення смереки на верхній межі лісу. Відновлення бука в місцях, де були знищені приполонинні букові фітоценози, проходить незадовільно.

З метою поліпшення біогеоценотичної репрезентативності Карпатського заповідника в 1990 р. до нього приєднано ландшафтний заказник Кузій, де на вапнякових скелях збереглись великий осередок тиса ягідного (близько 80 дерев) та цікава кальцефільна й рідкісна флора - півники злаколисті (Iris graminea), фізаліс звичайний (Physalis alkekengi), очиток іспанський (Sedum hispanicum), дзвоники карпатські (Campanula carpatica) та ін. В заповідник включено також праліси на схилі Попа Івана Мармарошського та інші важливі у природоохоронному аспекті угіддя.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова