Мир Солнца

Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

Схема местонахождения



База Золота Підкова:

Золотая Подкова - Лидер Карпат - проверено karpatami.org.ua


Наші партнёри:



Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru


В ОТПУСК.РУ - все о туризме и отдыхе: предложения турфирм,  поиск туров, горящие путевки, описание отелей и отзывы об отелях, визы, авиа и ж/д билеты, расписание поездов, погода на курортах, информация о странах, поиск попутчиков
TOPlist
Besucherzahler attractive russian brides from Moscow
счетчик посещений
web clocks relojes web
Contatore
Besucherzahler ukraine women profiles
website counter
Besucherzahler singlesnet
contatori per blog
contadores de visitas mailorder brides
contatori per blog
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET TOPlist TOPlist Рейтинг SIMPLETOP.NET E-Center.lt skaitliukas


Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых





Бещадський національний парк

Бещадський національний парк. Географічне положення. Парк створено в 1982 р. в однойменному гірському масиві, що розташований у крайній західній частині Західних Карпат. Його площа 15,710 га, висотні межі 650-1346 м.

Кліматичні умови. Гірський клімат в районі розташування Бещад-ського національного парку (БНП) характеризується значною мінливістю. На висоті 850 м середньорічна температура повітря дорівнює 5° С, середня температура липня - 16° С, а січня - мінус 5° С. Річна кількість опадів становить 1250 м. На клімат парку істотно впливають теплі повітряні течії з півдня.

Геологічна та геоморфологічна будова. На території парку переважають флішові осадочні пісковики і сланці кросненської світи, що відзначаються досить багатими поживними речовинами. Характерна риса ландшафту - наявність високих хребтів, які тягнуться з північного заходу на південний схід. Найвищі їх вершини - Тарниця (1346 м), Галич (1339 м), Кржемень (1335 м), Полонина Царинська (1297 м). Хребти збудовані пачками твердих пісковиків, на їх вершинах є виходи материнських порід та кам'янисті розсипища.

Грунти. В парку переважають різні типи буроземів, рідше трапляються псевдобурі та підзолисті грунти. В долинах гірських потоків місцями сформовані кам'янисті ілясті грунти.

Водна мережа. БНП розташований у верхів'ї ріки Сан. Його територія відзначається наявністю численних джерел та густою мережею невеликих гірських потоків. Лісова та чагарникова рослинність у їх басейна виконує важливу захисну функцію.

Рослинні ступені. Географічне положення та екологічна ситуація Бещад зумовлює своєрідність вертикального розчленування рослинного покриву, яке відрізняється від інших гірських масивів Карпат. Від підніжжя парку до висоти 1156 м поширений широкий рослинний ступінь букових лісів, що сформувалися тут в оптимальних кліматичних умовах. PC смерекових лісів та криволісся зараз відсутні. Вище 1150 м розташований PC полонинських субальпійських лук. Полонини виникли тут під впливом тривалого пасовищного господарства, що призвело до повного знищення PC смерекових лісів та зниження верхньої межі бучин. За флористичним складом панівних рослинних угруповань бещадські полонини близькі до криволісся та частково альпійських лук.

Флора. На території парку виявлено біля 700 видів судинних рослин (Jasiewicz, 1965). Тут відомо 22 східнокарпатські види, які в Бещадах знаходяться на західній межі свого поширення. Особливе фітосозологічне значення мають східнокарпатські ендеми - молочай карпатський (Euphorbia carpatica), перестріч скельний (Melampyrum saxosum) та два види аконіту (Aconitum lasiocarpum, A. tauricum subsp. nanum). Серед східнокарпатських неоендемів слід відзначити гвоздику скупчену (Dianthus compactus), фіалку дакійську (Viola dacica), волошку Котчи (Centaurea kotschyana), скорзонеру рожеву (Scorzonera rosea) та ін.

Відмінною рисою флори БНП є наявність біля 70 високогірських видів, таких, як первоцвіт довголистий (Primula longiflora) (в парку зберігся єдиний його локалітет у Польщі, який знаходиться під загрозою), осока скельна (Carex rupestris), анемона нарцисоцвіта (Апеmona narcissiflora), ахірофорус одноквітковий (Achyrophorus uniflorus), родіола рожева (Rhodiola rosea) (рис. 14, 15).

На території парку відомо біля 200 видів мохів, 250 лишайників, багато водоростей і грибів. Серед останніх заслуговує уваги ендемічний для Бескид вид - Pleurotus vetlinianus.

Сугайник Австрійський у бещадському національному парку.
Рис. 14. Сугайник Австрійський (Doronikum austriacum Jacg) у Бещадському національному парку. Фото С. Михалика

Фауна. В парку виявлено біля 200 видів хребетних тварин (Glowacinski, Witkowski; 1969; Zarzycki, Glowacinski, 1973). Характерна риса фауни - популяції видів, типових для карпатських пралісів, зокрема, хижих звірів (10 видів ссавців) і птахів (30 видів). З ссавців тут живуть ведмідь бурий (Ursus arctos), зубр (Bizon bonasus) (інтродукований), олень (Cervus elaphus), дикий кіт (Felis lynx), рись (Felis silvestris), вовк (Canis lupus), куниця лісова (Martes mattes), борсук (Meles meles), видра (Lutra lutra). Із птахів сюди належать довгохвоста карпатська неясить (Strix uralensis), підорлик (Aquila pomarina), змієїд (Circaetus gallicus), лелека чорний (Сісопіа nigra).

Своєрідна риса фауни БНП - наявність гірських і навіть високо-гірських видів. Останні представлені двома таксонами птахів, що живуть на полонинах - щевриком гірським (Anthus spinoletta) та завирушкою альпійською (Prunella collaris). Численнішою є група видів, пов'язаних з лісовими PC. Із ссавців це бурозубка альпійська (Sorex alpinus), з птахів - дрізд облямований (Turdus torquatus), із земноводних - тритон карпатський (Triturus montandoni) та ін.

В групі хребетних заслуговують на увагу представники південноєвропейського елемента - дрізд скельний (Monticola saxatilis), ескулапова змія (Elaphe longissima) та жаба прудка (Rana dalmatina).

Чемериця біла у Бущадському національному парку.
Рис. 15. Чемериця біла (Veratrum album L.) у Бещадському національному парку. Фото С. Михалика.

Серед багатої фауни безхребетних у парку виявлено ряд ендемічних для Східних Карпат видів, таких, як комахи поденка (Baetis sinaicus), амітелла (Amitella chomiacensis), ногохвістка (Orchesella disjuncta). В групі павукоподібних описано новий вид - Nematosoma polonica, який може вважатись ендемічним для Бещад.

Рослинність. Із загальної площі парку 3720 га займають лісові формації. Найбільш поширеним є тип карпатської бучини (Dentario glandulosae-Fagetum) з домішкою явора та ялиці. Трав'яний покрив в цьому типі різноманітний. У сухуватих едатопах на гірських хребтах поширені бучини з кострицею гірською (Festuca drymeja), які більш характерні для Східних Карпат (Zarzycki, 1969). На заглиблених схилах у вологих едатопах трапляються фрагменти буково-яворових лісів з лунарією оживаючою (Lunaria rediviva). Вздовж долин сформовані сіровільшняки (Alnetum incanae carpaticum), на верхній межі лісу поширене букове, а місцями яворове криволісся.

В субальпійському PC трапляються значні ділянки душекієвого криволісся, в якому описана ендемічна для Східних Карпат асоціація Pulmonario-Duschekietum. її центральне поширення - Чивчини. На найвищих скелях цього ступеня трапляються фрагментарно ценози з осокою скельною (Carex rupestris). На полонинах панівними є угруповання біловуса (Nardetum carpaticum orientale), щучки дернистої, тонконога (Poo-Deschampsietum) та чорничники, які представлені східнокарпатською асоціацією Vaccinietum pocuticum. У більш вологих місцях формуються флористично багаті травостої асоціації Trollio-Centaureetum з домінуванням купальниці європейської (Trollius europaeus var. transsilvanicum) та волошки м'якої (Centaurea mollis). Біля джерел росте буйне різнотрав'я з щавля альпійського (Rumex alpinus) та осота Вальдштейна (Cirsium waldsteinii).

Природоохоронне зонування. Центральна частина парку, яка охоплює найкраще збережені лісові та полонинські формації площею 2087 га, охороняється як суворий резерват. Обгрунтоване збільшення території парку до 20 тис. га (Michalik, 1977, 1978).

Наукове та народногосподарське значення. В БНП систематично проводяться біогеографічні й екологічні дослідження. їх координує наукова лабораторія парку, розташована в Устржиках Гурних.

Туристичне, рекреаційне та дидактичне значення. Парк є найбільш популярним у Польських Бещадах об'єктом організованого туризму. Його щороку відвідує понад 50 тис. туристів. Туристичні осередки в Устржиках Гурних і Ветлині мають нічліжну базу, розташовану поруч з парком. Загальна мережа туристичних стежок в парку становить 29 км (0,5 км/км2). Для дидактичних цілей прокладені дві природознавчі стежки.

Антропогенний вплив. Ліси на території БНП в минулому зазнали істотних трансформацій. Зараз загрозою для парку є дві тваринницькі ферми, побудовані поруч з ним. Існуючий туристичний рух не викликає від'ємних змін, але створює певну загрозу для диких звірів на туристичних стежках. Цього можна уникнути шляхом запроектованого збільшення території парку.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова











ФОТО ЦІНИ КОНТАКТИ КОТЕДЖІ


Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова